Словник синонімів української мови. 2014.
вишуканий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вишукати. 2) прикм. Який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю. || Якай відзначається добірністю; зробл. з тонким смаком … Український тлумачний словник
вишуканий — [ви/шуканией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
вишуканий — 1 дієприкметник від: вишукати вишуканий 2 прикметник витончений, елегантний … Орфографічний словник української мови
витончений — I (перев. про тіло та його частини приємний на вигляд завдяки гарно, чітко окресленим рисам, довершеній формі), досконалий, тендітний, ніжний, тонкий, делікатний; виточений, точений (із чітким обрисом) II ▶ див. вишуканий 1), вишуканий 2),… … Словник синонімів української мови
добірний — I (найкращий з посеред інших; високої якости), вибраний, відібраний, елітний, відбірний; (як) на підбір, один в один (про кілька, кількох); ядерний, ядренистий (перев. про зерно, насіння) II ▶ див. великий I, 1), вишуканий 1), вишуканий 2),… … Словник синонімів української мови
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
високомовний — а, е. 1) Урочисто піднесений, вишуканий. || ірон. Витіюватий, пишномовний. 2) Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою … Український тлумачний словник
витіюватий — а, е, книжн. Вигадливий, позбавлений простоти; надмірно вишуканий, пишномовний … Український тлумачний словник
вишуканість — ності, ж. Абстр. ім. до вишуканий 2) … Український тлумачний словник
вишукано — Присл. до вишуканий 2) … Український тлумачний словник
